Історія справи

Постанова ВГСУ від 16.02.2016 року у справі №910/17681/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року Справа № 910/17681/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І.

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2015 року

та на рішення господарського суду міста Києва від 23 вересня 2015 року

у справі №910/17681/15

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача: 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Дагмар -Інвест"

2.Дочірнє підприємство "Строй-маркет Плюс"

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор - Плюс"

4. Національний банк України

5. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Грандвіс"

про визнання одностороннього правочину недійсним

за участю представників

позивача - Білічак Х.В.

відповідача - Степаненко О.М.

треті особи - 1. Очкур К.І.

2. Очкур К.І.

3. не з'явився

4. Олексин І.В.

5. не з'явився

за участю оператора телеканалу UBR ОСОБА_10

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2015 року Публічне акціонерне товариство "Златобанк" (позивач у справі) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" (відповідач у справі) про визнання одностороннього правочину недійним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23 вересня 2015 року (суддя Андреїшина І.О.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2015 року (судді Жук Г.А., Суховий В.Г., Мальченко А.О.) у справі №910/17681/15 у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Публічне акціонерне товариство "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 23 вересня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" (позичальник) укладено кредитний договір №255/1/13-KL, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику, а позичальник зобов'язується у повному обсязі повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору.

Пунктом 1.2. кредитного договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим кредитним договором. Кредит може надаватися траншами. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання кредитних коштів, встановлених цим Кредитним договором, може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією.

Згідно з п. 1.3 кредитного договору, максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 3000000 дол. США 00 центів.

Пунктом 1.4 кредитного договору встановлено, що кінцевою датою повернення кредиту є 22 вересня 2015 року включно.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору, за користування кредитом позичальником сплачуються відсотки у розмірі 14,5% річних.

Пунктом 2.2.1 кредитного договору сторони погодили, що повернення кредитних коштів здійснюється на рахунок для оплати боргових зобов'язань та відсотків.

Відповідно до п. 3.3.1 кредитного договору, позичальник має право ініціювати повне чи часткове повернення отриманих кредитних коштів в межах строку, встановленого п. 4 цього Кредитного договору.

Згідно п. 7.6. кредитного договору, він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" за кредитним договором №255/1/13-KL від 23 вересня 2013 року, 11 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дагмар-Інвест" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В., зареєстрований в реєстрі за №3747, предметом якого є нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Лісова (вул. Калініна), буд. 1б, загальною площею 1836,6 кв. м. (1А - торгове приміщення, загальною площею 1539,4 кв. м., а- підвальне приміщення, загальною площею 297,2 кв. м.), яке належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 113634.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 договору іпотеки №3747, загальна вартість предмета іпотеки визначається сторонами на рівні фактичної ринкової вартості та становить 10414900 грн. 00 коп.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" за кредитним договором №255/1/13-KL від 23 вересня 2013 року, 23 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (іпотекодержатель) та Дочірнім підприємством "Строй-маркет Плюс" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В., зареєстрований в реєстрі за №3591, предметом якого є приміщення магазину промислових та продовольчих товарів з кулінарним цехом, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., Коростишівський р-н, м. Коростишів, вул. Більшовицька, буд. 66, загальною площею 5194,2 кв.м., яке належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на приміщення магазину промислових та продовольчих товарів з кулінарним цехом серії САС № 110655.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 лютого 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (банк) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" (вкладник) укладено Генеральний договір банківського вкладу №1, предметом якого є залучення банком на платній основі вільних коштів вкладника у гривні та згідно п. 3.1. якого банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 26522300005450.

08 лютого 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (банк) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" (вкладник) укладено договір депозиту №1/1, відповідно до умов якого вкладник відповідно до чинного законодавства України перераховує, а банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №26522300005450 суму грошових коштів у гривні у розмірі 500000 грн. 00 коп. строком з 08 лютого 2013 року по 13 лютого 2014 року. Відповідно до п. 1.2 договору депозиту №1/1, за користування грошовими коштами, розміщеними на рахунку вкладника, банк нараховує і сплачує вкладнику відсотки за вкладом із розрахунку 22 % річних. День надходження та день повернення грошових коштів в часовий інтервал нарахування відсотків не включається.

Згідно з п. 3.7 договору депозиту №1/1, дострокове повернення (зняття) вкладу або його частини можливе лише за погодженням з банком. У разі дострокового повернення (зняття) вкладу або його частини за ініціативою вкладника, вкладник письмово повідомляє банк про свої наміри не пізніше ніж за 2 робочих дні до бажаної дати отримання коштів, зазначеної у відповідному письмовому повідомленні вкладника.

Пунктом 4.1.5 договору депозиту №1/1 передбачено, що банк зобов'язується після закінчення строку, зазначеного у п.1.1 цього договору, а саме не пізніше 13 лютого 2014 року повернути вкладнику суму вкладу та сплатити відсотки за вкладами в порядку, встановленому чинним законодавством України та умовами цього договору, за умови, що майнові права за цим договором та Генеральним договором не знаходяться у заставі та (або) не обтяжені іншими договірними зобов'язаннями чи зобов'язаннями, які виникають в силу закону.

13 лютого 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (банк) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" (вкладник) укладено Додаткову угоду №1/51/1/1 до договору депозиту №1/1 від 08 лютого 2013 року, якою сторони виклали п. 1.1 договору у наступній редакції: "вкладник згідно з чинним законодавством України перераховує, а банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 26522300005450 суму грошових коштів в гривні у розмірі 500000 грн. 00 коп. строком з 08 лютого 2013 року по 18 лютого 2015 року".

Зазначеною Додатковою угодою сторони виклали п. 1.2 договору депозиту №1/1 від 08 лютого 2013 року, зазначивши, що за користування грошовими коштами, розміщеними на рахунку вкладника, банк нараховує і сплачує вкладнику відсотки за вкладом із розрахунку 18,5% річних. День надходження та день повернення грошових коштів в часовий інтервал нарахування відсотків не включається.

Відповідно до частини 1 статті 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 04 лютого 2015 року (відповідно до вхідного реєстраційного штампу) Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Грандвіс" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" із листом вих. №68/1 від 04 лютого 2015 року, в якому просило повернути вклад у розмірі 500000,00 грн., розміщений на вкладному рахунку №26522300005450 на підставі договору депозиту №1/1 від 08 лютого 2013 року, у термін до 09 лютого 2015 року включно.

Тобто, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Грандвіс" просило достроково повернути вклад у розмірі 500 000,00 грн., оскільки відповідно до п. 1.1 зазначеного депозитного договору (в редакції додаткової угоди від 13 лютого 2014 року), кінцевим строком вкладу є 18 лютого 2015 року.

При цьому, згідно з п. 3.7 договору депозиту № 1/1, дострокове повернення (зняття) вкладу або його частини можливе лише за погодженням з банком.

Судом також встановлено, що на направленому листі про дострокове повернення вкладу за договором депозиту №1/1 від 08 лютого 2013 року міститься відмітка позивача - "отримано та погоджено 04 лютого 2015 року".

Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Грандвіс" скористалося своїм правом на дострокове повернення банківського вкладу (депозиту) у розмірі 500000,00 грн. з рахунку №26522300005450, відкритому у Публічного акціонерного товариства "Златобанк", повідомивши про це банк письмово відповідно до п. 3.7 договору депозиту № 1/1 від 08 лютого 2013 року.

10 лютого 2015 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" (первісний вкладник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" (новий вкладник) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) за договором депозиту №1/1 від 08 лютого 2013 року та Генеральним договором банківського вкладу №1 від 07 лютого 2013 року, відповідно до п.1.1 якого його предметом є відступлення первісним вкладником банку новому вкладнику на підставі укладеного між первісним вкладником та Публічним акціонерним товариством "Златобанк" договору банківського вкладу: договору депозиту №1/1 від 07 лютого 2013 року у гривні - право вимоги на отримання у повній сумі грошових коштів, що випливають з депозитного договору, укладеного між первісним вкладником та банком в сумі залишку на рахунку 500 000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 1.2 договору відступлення права вимоги, до нового вкладника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" переходять усі права та обов'язки первісного вкладника - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" в обсягах та на умовах, що існували на момент переходу цих прав і Товариство з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" стає вкладником Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та набуває прав вимоги відповідно до депозитного договору №1/1 від 07 лютого 2013 року.

Розмір відступлення права вимоги становить 500 000 грн. 00 коп., без урахування відсоткової ставки за депозитом (п. 1.6. договору).

Відповідно до п. 2.2 договору відступлення, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Грандвіс" зобов'язалось письмово повідомити Публічне акціонерне товариство "Златобанк" про відступлення права вимоги за депозитним договором. На виконання даного обов'язку, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Грандвіс" заявою вих. №78/1 від 10 лютого 2015 року повідомило Публічне акціонерне товариство "Златобанк" про заміну кредитора у зобов'язанні, що виникло на підставі договору депозиту №1/1 від 07 лютого 2013 року, з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М".

Разом з цим, між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" (страхова компанія) та Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (банк) 08 жовтня 2014 року укладено договір про співробітництво, предметом якого є співробітництво банку та страхової компанії для залучення до банку на комплексне обслуговування юридичних та фізичних осіб шляхом надання їм кредитів на придбання нового або б/в легкового, вантажного транспорту та с/г техніки на привабливих ринкових умовах.

13 жовтня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (банк) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" (вкладник) укладено договір депозиту №5/51/1, відповідно до умов якого вкладник перераховує, а банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №26522300005450 суму грошових коштів у гривні у розмірі 1210000 грн. 00 коп. строком з 13 жовтня 2014 року до 05 січня 2016 року включно; після закінчення строку вкладу банк зобов'язується повернути вкладнику суму вкладу та сплатити відсотків за ним у розмірі та порядку, визначеними цим договором.

Відповідно до п.1.2 договору депозиту №5/51/1, за користування вкладом банк нараховує і сплачує вкладнику відсотки за вкладом у розмірі 12% річних. День надходження та день повернення грошових коштів в часовий інтервал нарахування відсотків не включається.

Згідно з п.3.5 договору депозиту №5/51/1, дострокове зняття вкладу не передбачається, окрім випадків, зазначених у п. 3.6 цього Договору.

Відповідно до п. 3.6 договору депозиту №5/51/1, у разі повного виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Морівськ", банк без укладення додаткової угоди до цього Договору достроково, у повному обсязі повертає вклад вкладнику протягом трьох банківських днів, починаючи з дати повного виконання зобов'язань, з нарахуванням відсотків за фактичний строк знаходження коштів на рахунку.

Згідно з п.4.1.6 договору депозиту №5/51/1, банк зобов'язаний після закінчення строку вкладу повернути вклад вкладнику в порядку, визначеному законодавством України та цим Договором.

Судами встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Златобанк" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" із листом вих. №2/1 від 14 січня 2015 року, в якому зазначило, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Морівськ" достроково погасило заборгованість за кредитом згідно з кредитним договором № 37/14/5/51/1/GKMB від 13 жовтня 2014 року. На підставі даного листа позивача, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Грандвіс" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" із листом про дострокове повернення у повному обсязі грошових коштів з депозитного рахунку на рахунок №26522300005450 (відповідно до п. 3.6 Договору депозиту № 5/51/1 від 13 жовтня 2014 року).

10 лютого 2015 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" (первісний вкладник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" (новий вкладник) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) за договором депозиту №5/51/1 від 13 жовтня 2014 року та Генеральним договором банківського вкладу №1 від 07 лютого 2013 року, предметом якого відповідно до п. 1.1 є відступлення первісним вкладником банку новому вкладнику на підставі укладеного між первісним вкладником та Публічним акціонерним товариством "Златобанк" договору банківського вкладу: договору депозиту №5/51/1 від 13 жовтня 2014 року у гривні - право вимоги на отримання у повній сумі грошових коштів, що випливають з депозитного договору, укладеного між первісним вкладником та банком в сумі залишку на рахунку 950 650 грн. 00 коп.

Згідно з п. 1.2 вищезазначеного договору до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" переходять усі права та обов'язки Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" в обсягах та на умовах, що існували на момент переходу цих прав і Товариство з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" стає вкладником Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та набуває прав вимоги відповідно до депозитного договору №5/51/1 від 13 жовтня 2014 року.

Згідно з п. 1.6 договору, розмір відступлення права вимоги становить 950 650 грн. 00 коп., без урахування відсоткової ставки за депозитом.

Заявою вих. №78/2 від 10 лютого 2015 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Грандвіс" повідомило Публічне акціонерне товариство "Златобанк" про заміну кредитора у зобов'язанні, що виникло на підставі договору депозиту №5/51/1 від 13 жовтня 2014 року, з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М".

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 511 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

З урахуванням наведених приписів законодавства, а також відсутності в укладених між ПАТ "Златобанк" і ПАТ "Страхова компанія "Грандвіс" договорі депозиту № 1/1 від 08 лютого 2013 року, Генеральному договорі банківського вкладу № 1 від 07 лютого 2013 року та договорі депозиту №5/51/1 від 13 жовтня 2014 року, договорі про співробітництво від 08 жовтня 2014 року заборон вкладнику відступати своє право вимоги третім особам, беручи до уваги дійсність права, що відступалось за депозитними договорами, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" на підставі укладених з ПАТ "Страхова компанія "Грандвіс" договорів набуло права вимоги за Генеральним договором банківського вкладу №1 від 07 лютого 2013 року, договором депозиту №1/1 від 08 лютого 2013 року (на суму 500 000,00 грн.), та за договором про співробітництво від 08 жовтня 2014 року, договором депозиту №5/51/1 від 13 жовтня 2014 року (на суму 950650,00 грн.), та відповідно стало кредитором щодо позивача у справі - ПАТ "Златобанк" за цими договорами на загальну суму 1450650,00 грн., про що належним чином був повідомлений позивач у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" листом від 12 лютого 2015 року повідомило Публічне акціонерне товариство "Златобанк" про дострокове часткове погашення заборгованості ТОВ "Фросбі-М" за діючим кредитним договором №255/1/13-KL від 23 вересня 2013 року на суму 1 450 650 грн. 00 коп. за рахунок коштів, розміщених на вкладному депозитному рахунку, відкритому відповідно до договору банківського вкладу (договору депозиту №1/1 від 08 лютого 2013 року та договору депозиту № 5/51/1 від 13 жовтня 2014 року), які укладені між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс", та термін повернення яких настав. Зазначений лист отриманий позивачем 12 лютого 2015 року відповідно до вхідного реєстраційного штампу позивача (а. с. 109 том 1, а. с. 146 том 2).

У зазначеному листі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" на підставі зазначених депозитних договорів просило банк здійснити перерахування грошових коштів на загальну суму 1450650,00 грн. на рахунок відповідача, відкритий у Публічному акціонерному товаристві "Златобанк" для погашення заборгованості за кредитним договором №255/1/13-KL від 23 вересня 2013 року.

При цьому, відповідач повідомив позивача про припинення зобов'язання за кредитним договором №255/1/13-KL від 23 вересня 2013 року, договором депозиту №1/1 від 08 лютого 2013 року та договором депозиту №5/51/1 від 13 жовтня 2014 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1450650,00 грн., що в еквіваленті становить 57796 дол. США 80 центів.

Вищезазначений односторонній правочин Товариства з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М", викладений у листі від 12 лютого 2015 року, щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, Публічне акціонерне товариство "Златобанк" вважає таким, що вчинений з порушенням приписів цивільного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним.

Згідно з підпунктом 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Відповідно до ст.. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України передбачено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов'язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною; випадки, коли залік зустрічних однорідних вимог не допускається, визначені положеннями статті 602 Цивільного кодексу України. При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину, тому її слід вважати зробленою, а зобов'язання припиненим внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог, в момент направлення такої заяви іншій стороні у зобов'язанні.

Зарахування здійснюється за наявності наступних умов: 1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником; 2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду; 3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

Отже, зарахування є одностороннім правочином та для нього достатньо заяви однієї сторони.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Фросбі-М" виникли на підставі двох різних договорів: кредитного договору та договорів банківського вкладу (право вимоги за якими ТОВ "Фросбі-М" набуло за договорами про відступлення укладеними з ПАТ "Страхова компанія "Грандвіс").

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Тобто, за кредитним договором позичальник (ТОВ "Фросбі-М") є зобов'язаною стороною (боржником), а банк (ПАТ "Златобанк") в свою чергу кредитором, який наділений правом вимагати повернення наданих грошових коштів та сплати відсотків.

При цьому, згідно ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Згідно змісту договору банківського вкладу на банк (ПАТ "Златобанк") покладений обов'язок повернути вкладнику грошові кошти та відсотки, тобто позивач у справі за договором банківського вкладу виступає боржником, а кредитором відповідно є вкладник - ТОВ "Фросбі-М".

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вимоги, які має ТОВ "Фросбі-М" до ПАТ "Златобанк" на підставі Генерального договору банківського вкладу №1 від 07 лютого 2013 року, договору депозиту №1/1 від 08 лютого 2013 року, договору про співробітництво від 08 жовтня 2014 року, договору депозиту №5/51/1 від 13 жовтня 2014 року та вимога ПАТ "Златобанк" до ТОВ "Фросбі-М" згідно кредитного договору № 255/1/13-KL від 23 вересня 2013 року є зустрічними вимогами, оскільки на підставі даних договорів відповідач одночасно є кредитором за депозитними договорами та боржником за кредитним договором, а позивач відповідно кредитором на підставі кредитного договору та боржником згідно договорів депозиту.

Вірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що вищенаведені вимоги ТОВ "Фросбі-М" на підставі Генерального договору банківського вкладу №1 від 07 лютого 2013 року, договору депозиту №1/1 від 08 лютого 2013 року, договору про співробітництво від 08 жовтня 2014 року, договору депозиту №5/51/1 від 13 жовтня 2014 року та вимоги ПАТ "Златобанк" до ТОВ "Фросбі-М" за кредитним договором №255/1/13-KL від 23 вересня 2013 року є однорідними, оскільки їх предметом є речі одного роду, а саме гроші.

У касаційній скарзі та під час розгляду її розгляду судом касаційної інстанції позивач наполягає на тому, що строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №255/1/13-KL від 23 вересня 2013 року станом на дату подання ним заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог (12 лютого 2015 року) не настав, оскільки умовами договору визначено, що кінцевою датою повернення кредиту є 22 вересня 2015 року, у зв'язку з чим підстави для зарахування зустрічних однорідних вимог станом на 12 лютого 2015 року були відсутні.

Зазначені доводи позивача були предметом розгляду судами попередніх інстанцій та було встановлено, що під виконанням сторонами зобов'язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, які випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Судами встановлено, що ТОВ "Фросбі-М" за кредитним договором взяло на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними відсотками в строк до 22 вересня 2015 року. При цьому графіку погашення кредиту чи умов щодо повернення кредиту частинами сторонами у кредитному договорі № 255/1/13-KL від 23 вересня 2013 року не передбачалось.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання обов'язків - це строк, упродовж якого особа повинна виконати належний їй обов'язок за договором, тобто вчинити певні дії чи відмовитися від їх вчинення.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 251, 252 ЦК України).

Пунктами 1.4, 3.3.1 кредитного договору сторонами узгоджено, що кредит повинен бути повернутий позичальником - ТОВ "Фросбі-М" у будь-який час у межах строку (тобто у певний період часу "з"-"по") до його кінцевої дати - 22 вересня 2015 року. Тобто, у відповідності до умов укладеного сторонами кредитного договору №255/1/13-KL від 23 вересня 2013 року та вищенаведених норм законодавства випливає, що з моменту підписання кредитного договору, отримання кредитних коштів у ТОВ "Фросбі-М", як позичальника, виник обов'язок повернути зазначені кошти, тобто настав (почав свій перебіг) строк виконання зобов'язання, який завершувався 22 вересня 2015 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що у відповідача строк повернення суми кредиту (строк виконання свого зобов'язання) вже почався (настав) і кінець строку договором визначено 22 вересня 2015 року. Після настання 22 вересня 2015 року (тобто останнього дня строку, в який відповідач мав виконати свій обов'язок) для ТОВ "Фросбі-М" виникнуть інші правові наслідки, оскільки матиме місце прострочення боржника, під яким згідно ст. 612 ЦК України є невиконання у строк, тобто коли вже строк для належного виконання зобов'язання настав і закінчився, але в цей строк зобов'язання виконане не було.

Законодавством України не передбачено можливості здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог виключно за зобов'язаннями, виконання яких боржником прострочене, а передбачено можливість зарахування дійсних вимог, за зобов'язаннями, строк виконання яких настав, тобто за такими зобов'язаннями, обов'язок виконання яких існує саме в момент зарахування, що зокрема виключає можливість зарахування вимог за зобов'язаннями, які виникнуть лише в майбутньому. Оскільки станом на 12 лютого 2015 року у ТОВ "Фросбі-М" існував обов'язок з повернення наданих йому у кредит грошових коштів і цей обов'язок згідно умовами кредитного договору №255/1/13-KL від 23 вересня 2013 року відповідач у справі міг виконати у будь-який час без повідомлення банку в межах строку, встановлено у п. 1.4 тобто до 22 вересня 2015 року (п. 1.2, 3.3.1 Договору), то таке зобов'язання могло бути припинено відповідно до ст. 601 ЦК України.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що правова природа кредитного договору (відповідно до положень Цивільного кодексу України) та умови кредитного договору № 255/1/13-KL від 23 вересня 2013 року про право позичальника у будь-який час повернути кредит, подана відповідачем заява про зарахування зустрічних однорідних вимог до дати кінцевого повернення кредиту, є способом реалізації права позичальника достроково повернути кредит. І таке право не обмежене ані нормами чинного законодавства України, ані умовами Кредитного договору № 255/1/13-KL від 23 вересня 2013 року.

ПАТ "Златобанк" зазначає, що у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" посилається на зобов'язання за депозитними договорами, які в дійсності не укладались сторонами, оскільки відповідачем зазначено невірні назви договорів. Так, з заяв від 12 лютого 2015 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю посилається на зарахування зустрічних однорідних вимог за Договором банківського вкладу (Договір депозиту) №5/51/1 від 13 жовтня 2014 року, в той час, як в дійсності назва договору "Договір депозиту №5/51/1 (на вимогу)" від 13 жовтня 2014 року та за Договором банківського вкладу (Договір депозиту) №1/1 від 08 лютого 2013 року, в той час, як в дійсності назва договору є "Договір депозиту" №1/1 від 08 лютого 2013 року.

Зазначені обставини досліджувались судом апеляційної інстанції, так судом апеляційної інстанції зазначено, що неточності, які вказані ТОВ "Фросбі-М" у надісланій заяві, не можуть вважатись невідповідностями, які б унеможливили б встановити дійсні правочини вчинені банком, оскільки в чинному Цивільному кодексі України поняття "вклад" і "депозит" ототожнюються (ст. 1058 ЦК України), і в свою чергу ототожнюється поняття договір банківського вкладу з договором депозиту. Крім того, позивач був повідомлений Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" про заміну кредитора на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" за укладеними договорами депозиту №1/1 від 08 лютого 2013 року та №5/51/1 від 13 жовтня 2014 року. З урахуванням наведеного, а також того, що у надісланій заяві відповідачем вірно зазначені як номери договорів, так і дати їх укладення, беручи до уваги, що договори банківського вкладу, зазначені позивачем, за своїм змістом та природою і є договорами депозиту, а тому неточність у назвах договорів, за якими здійснювалось зарахування не може стати підставою для визнання даного правочину недійсним.

Також необхідно зазначити, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року № 105 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 лютого 2015 року №30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Златобанк", згідно з яким з 14 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 14 лютого 2015 року до 13 травня 2015 року включно.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Оскільки заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12 лютого 2015 року була подана ним до запровадження тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Златобанк", такий правочин не суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2015 року зі справи №910/17681/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков